Мене звуть Тетяна, я займаюся розробкою програмного забезпечення. Закінчила механіко-математичний факультет, кафедру теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики.Я працюю в українському офісі данської компанії вже більше трьох років. Ми робимо продукт, який дозволяє оптимізувати роботу інвестиційних фондів. Конкретно моя команда працює над задачами, які створюють нові можливості фінансового обліку цінних паперів. Я люблю свою роботу, і кожен день стикаюсь із розв’язанням складних задач.

Перше, що мені спадає на думку, коли мене питають про вплив математики на моє життя, – це те, що математика насамперед сформувала у мені певну культуру мислення. Якщо щось здається очевидним, то це одразу у мене викликає підозри. Математика виховує недовіру до поверхневих висновків та привчає критично ставитись до всього. Це універсальні навички, без яких ви не зможете стати професіоналом у будь-якій сфері. Математика навчила мене досягати правильних результатів, не обмежуючись одним способом. Також вона навчила мене бути спостережливою, уважною до деталей. Коли я шукаю, звідки з’явилась девіація у одну копійку у фінансовій звітності, кожна деталь має вагу. Згадуючи свій досвід розв’язання складних задач з функціонального аналізу або теорії міри, я розумію – мене вже ніщо не лякає. Математика робить щеплення від страху перед складними задачами. Після мех-мату ти просто розумієш, на що здатен в інтелектуальному вимірі.

Стосовно перспектив працевлаштування, я можу сказати, що у випускників математичних спеціальностей вони дуже високі. Не дивлячись на те, що я не мала фінансової освіти, на першу роботу я влаштувалася у банку, де робила аналітичні огляди. Тема моєї магістерської роботи була також пов’язана з роботою у банку, а саме з прикладними задачами прогнозування цін на сільськогосподарську продукцію. Коли я прийшла на роботу в IT-компанію, в мене не було досвіду програмування, але мене взяли. Я думаю так склалося, тому що диплом математика – це свідчення того, що людина вміє вчитися взагалі і самостійно добувати знання. Просте не слід забувати, що мати диплом математика – це ще не все, дуже важливо розвиватися як особистість, читати книжки, вчити мови, особливо англійську, володіти навичками комунікації, бути допитливим і цікавитись світом навколо себе.

Зараз я працюю в консалтинговій компанії в Мюнхені, яка спеціалізується на IT, в команді Big Data. Закінчувала Київський мех-мат за спеціальностю «Теорія ймовірностей» та маю магістерський диплом з фінансів. Планувала працювати актуарієм, зробила кілька стажувань в страхових компаніях. Проте мене завжди тягнуло в IT, а найулюбленіші предмети були теорія ймовірностей і регресійний аналіз. І от, на моє щастя, стає популярним Data Science, про яку я раніше навіть не чула. Працювала аналітиком, брала участь у кількох самостійних проектах, де виконувала роль дата саєнтіста.

Наразі я працюю з Spark і Hadoop – це інструменти для Big Data і Data Science. З їх допомогою я зробила два showcases: Sentiment Analysis та Bot Detection. Для них мені були потрібні мої знання математики та алгоритмів. Для Bot Detection я прочитала кілька статей про fraud detection та anomaly detection та зробила новий видозмінений алгоритм, який краще підходив для нашої задачі.

Майже все, що потрібно з теорії для Data Science, я вивчила на мех-маті. Доучувати довелося тільки програмування. В якості всім відомих прикладів застосування Data Science, можу привести рекомендаційні системи: Netflix, Spotify, Deezer, Amazon. Зокрема, Deezer мені подобається більше, ніж Spotify, тому що видає кращі рекомендації, бо, вочевидь, має кращий алгоритм. Ще один приклад – це fraud detection, він є необхідним для будь-якої системи оплати.

Щоб бути Data Scientist я раджу гарно вивчити все, що пов’язане з теорією ймовірностей, статистикою, регресійним аналізом, машинним навчанням та підготовкою даних. Щоб це все зрозуміти, звісно необхідно мати знання й з інших областей математики. Щодо практики, то раджу освоїти Python і Spark. Ну і звичайно практикуватися самостійно та шукати роботу, де зможете застосовувати ці знання для вирішення реальних задач.

Я ніколи не був фанатом програмування. Ще в школі і університеті вивчення математики тісно зв’язували з вивченням програмування – від обрахунку квадратичних рівнянь до задач чисельних методів обчислення – тому я мав досить багато часу, щоб познайомитись з цим «звіром», але я не мав такого пекучого бажання програмувати. Навіщо? Коли ти закінчив математичний, то у тебе і так багато варіантів для розвитку і роботи.

Після університету я почав працювати актуарієм і вже на роботі я побачив як багато користі приносить програмування в роботі. Ми зробили певну автоматизацію в Ексель і це прискорило вдвічі швидкість роботи менеджерів з продажу. А введення автоматизації обліку давало б ще більше користі. Але головне, що я зрозумів після того як зробив свої перші програмки на VBA – це відчути радість, коли твоя програма працює і нею користується біля сотні людей. Таким чином, не довго думаючи, я закінчив курси програмування на Java і став програмістом.

Найбільше мені подобається розбиратись я чомусь складному, освоювати нові технології і втілювати в життя нові задуми і ідеї. В цьому мені допомагають навички які я отримав, коли навчався на механіко-математичному, бо там я навчився шукати інформацію, зосереджуватись і не здаватись, навіть коли задача здавалась непосильною.

Якщо Вам цікаве програмування, то легше за все закінчити курси і починати одразу писати програми – головне практика кожен день. Також важливо розуміти, що технології змінюються і ця професія буде від Вас вимагати постійного навчання і розвитку – не варто лінуватись і очікувати, що хтось замість Вас буде шукати застосуванням новим технологіям і розказувати як і що працює. В програмуванні, як і в житті, потрібно самому відповідати за свій розвиток. Удачі!

Привіт, я працюю в банківській сфері, лінійним керівником підрозділу фінансових казначейських ризиків. Більш простими словами, ми стежимо за рівнем ризику, властивого банку в цілому, не зважаючи на конкретні імена клієнтів. Основні види ризику у нас: ринковий ризик (ризик втрат від курсів валют і процентних ставок), ризик ліквідності (коли потрібно розплачуватися за зобов’язаннями і грошей не вистачає, а їх доводиться шукати в рази дорожче).

Уже багато років дослідники теорій і законодавці цих ризиків намагаються знайти протиотруту «винаходам» банків, щоб якось обмежити ризикову діяльність фінансових установ. Намагаються обмежити ризик-фактори на підставі того, що вже спостерігалося в минулому, це так звані «lessons learned». Регулятори встановлюють все більше вимог до банківських груп в спробах врахувати їх майбутнє.

Крім виконань регуляторних вимог, банки і самі зацікавлені в проведенні регулярного факторного аналізу діяльності банку і ринку в цілому. У підсумку, банку дуже корисно мати у себе в штаті фахівців, які здатні робити data analysis з поведінки клієнтів, з поведінки доходностей певних інструментів, курсів валют, їх коррелляціі, побудови та впровадження аналітичних інструментів.

Відповідно, нам не обійтися без математичних моделей, здатних або агрегувати n показників (наприклад, ринкові дані) в одну величину (величину ризику), або ж навпаки, екстраполювати і прогнозувати (немов відповідаючи на питання «те, що ми бачили в історії, які ймовірні збитки може принести?»).

Ось те, що найбільше мені подобається в цьому всьому: математичний апарат в цьому плані непідкупний. Якщо ти вибрав коректну і адекватну методику, то з результатом аналізу ніхто не сперечатиметься. Залишиться тільки терміново діяти і керувати ризиком, або ж приймати ідентифікований ризик і жити з ним.

Чи можна обійтися без математики в цій сфері? Так можна. Але тільки математичний апарат дозволяє отримати кількісну оцінку ризику, скільки конкретно акціонерам потрібно тримати в запасі «на чорний день».

На початку вересня, коли українські учні повертаються до улюбленої чи знудженої (кожен обирає особисто) школи, я мав чудову розмову в Кайзерслаутерні з молодим австрійським аспірантом на європейському конгресі зі стереології. Він фізик та займається дослідженнями й моделюванням мікроструктури акумуляторів нового покоління, тобто утверджує технологічну першість країн Європи. Я – математик, займаюся дослідженнями стохастичних об’єктів та утверджую інтелектуальну присутність України в ЄС.

Погода була жахлива, але діалог був прецікавий та стосувався вивчення математики сучасними учнями. Я глибоко переконаний, що вчити математику потрібно. Хоча б з поваги до тих здібностей, якими наділила людей еволюція й культура. Древнім грекам ми завдячуємо як мінімум двома шкільними предметами: гімнастика та геометрія. Ніхто ж не сперечається, що для здорового тіла необхідні фізичні вправи. То чому ж ставиться під сумнів доцільність математики – вправ для мозку? Адже логіка – це не вроджена навичка людини, про що я вже встиг переконатися на власному досвіді. Зазвичай логічне мислення закладається й шліфується на уроках геометрії. Тому після 15 хвилин спілкування можу з впевненістю сказати, як успішно співрозмовник вивчав цей предмет. У відомому американському серіалі постійно повторювали: «числа навколо нас». Від себе додам, що не тільки числа, але й непомітні для темного ока закономірності. Студіювання математики – це перший крок до здатності їх виявити, описати, оцінити й передбачити. Австрієць кивнув: так, погода у Кайзерслаутерні може й покращає, а от другий раз у школі не повчишся – математикою нехтувати не варто.

Розмова продовжилася за вечерею в чудовому італійському ресторані. Завжди віддаю перевагу середземноморській кухні. Ми підняли тему про правильність обраного професійного шляху. Мій життєвий досвід тільки підтвердив те, що потрібно займатися улюбленою справою, і якби я мав можливість, я так само вступив би на механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Мій співрозмовник повністю погодився з цим правилом. У сенсі він також…

Я працюю GMAT консультантом. GMAT – це тест на аналітичне мислення, потрібний для вступу на деякі магістерські програми за кордоном, зокрема престижну програму МВА (master of business administration). Моя робота – готувати охочих до здачі цього тесту, адже у двох із його чотирьох частин потрібно знати математику. Заняття можна проводити з групами та індивідуально, в офісі та онлайн, за графіком, який складаю сама – і це дуже зручно для студентки останніх курсів. Я встигаю навчатися, подорожувати, організовувати свої проекти і працювати.

Мені подобається працювати з людьми, тим більше, що мої клієнти дуже різні: від 21 до 40 років, зі своїми унікальними історіями та типами мислення, але всі амбіційні. Також свобода пересування дуже важлива для мене, наприклад, я 2 місяці працювала з-за кордону онлайн. І ще, мене надихає мій колектив і те, що компанія займається нашим особистим та професійним розвитком.

Дуже часто GMAT консультантом стають студенти останніх курсів мех-мату на 1, 2 чи 3 роки, саме через гнучкий графік, а далі ідуть працювати в іншу сферу. У перспективі можна рости всередині компанії, займати керівні посади або продовжити працювати вчителем математики в інших компаніях.

Математична програма для тесту шкільного рівня, але от пояснити її – вимагає хорошого розуміння і математики, і людей. Кожен клієнт для мене – виклик, чи зможу я навчити його мислити аналітично та систематизовано, адже знання лише математики для тесту мала. Для цієї роботи потрібно вміти і любити пояснювати і працювати з людьми, тож в процесі роботи ви зможете чудово розвинути ці навички!

Мабуть кожен із нас так чи інакше задумувався про ВУЗ для продовження навчання, а відтак, і про майбутньою професією. Я свого часу обрав механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка досить спонтанно – мене зарахували по співбесіді ще до початку вступної компанії. Тож, знаючи, що студентський квиток у мене в кишені, бажання здавати іспити в інші ВУЗи відпало саме собою.

Навчання було не легким, але й супер-фантастично-титанічних зусиль теж не вимагало. Тому залишався час на дозвілля, яке ми з друзями-однокурсниками проводили і на природі, і в походах, і на морі. Є що згадати . На старших курсах кілька наших студентів (і я в тому числі) отримали другу вищу освіту в інституті післядипломної освіти при університеті Шевченка. Ми не прогадали, адже дипломи математика і фінансиста дають певну перевагу в очах роботодавця.

Моя перша робота – страхова компанія, де я працював актуарієм. В парі з моїм керівником, який зараз обіймає посаду голови правління страхової компанії, ми розробили кілька інноваційних підходів до автострахування, що дозволило компанії зберегти лідируючі позиції на ринку в буремні двотисячні роки. Можу сміливо заявити, що без математичної бази втілення цих проектів було би неможливим.

Зрозумівши як влаштована страхова компанія, вирішив спробувати себе в банківській сфері, а саме в департаменті ризиків кредитування. Зазначу те, що співпраця була дуже плідною, ми розробили численні «скоринг-моделі» для видачі кредитів, які й донині використовуються в банку. Згадується як керівник підбирав людей виключно з математичною освітою в свою команду. Ті, хто мали тільки економічну освіту, просто не могли розібратися в тонкощах кореляції між характеристиками позичальників і масштабуванням скорингових балів. Як вже потім з’ясувалося – мій керівник теж свого часу закінчив механіко-математичний факультет університету Шевченка.

А зараз я працюю в інвестиційній компанії, займаюсь аналізом міжнародних ринків, переоцінкою активів і звітністю для акціонерів. Працювати доводиться із зовсім іншим програмним забезпеченням, але структуроване мислення і математична освіта дозволяють робити вдалі прогнози і вирішувати часом непрості задачі.