Кафедра теорії ймовірностей,
статистики
та актуарної математики
Механіко-математичний
факультет
prob.stat.act@gmail.com
Tel/Fax: +38 (044) 431 04 67
Першу лекцію з теорії ймовірностей в Київському університеті було прочитано в 1863 році Михайлом Єгоровичем Ващенком-Захарченком (1825 - 1912) при вступі на посаду доцента. Перший підручник з теорії ймовірностей було написано професором Василем Петровичем Єрмаковим (1845 - 1922) в 1878 році і опубліковано в "Университетских известиях". На той час це був один з найбільш сучасних підручників; зокрема, в ньому викладалися нові результати П.Л.Чебишева щодо закону великих чисел. B 1905 році було опубліковано підручник В.П.Єрмакова "Метод найменших квадратів".
Професор Д.О.Граве (1863 - 1939) був першим, хто читав курси з актуарної (страхової) математики. Він створив підручники "Математика страхового дела" (1912), "Теория пенсионных касс" (1917), "Математика социального страхования" (1924). Отже, піонером в створенні і розвитку актуарної математики поряд із Стокгольмським університетом (Ф.Лундберг, Г.Крамер), був і Київський університет (Д.О.Граве).
Окремо варто зупинитись на видатній постаті Євгена Євгеновича Слуцького (1880 - 1948), який став родоначальником математичної економіки і фундатором (разом з О.Я.Хінчиним та А.М.Колмогоровим) теорії випадкових процесів.
Є.Є.Слуцький вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Київського університету в 1899 році. В 1903 році його виключили з університету за участь в заборонених студентських демонстраціях. В 1903 - 1905 роках він вчився в Мюнхенському політехнікумі; в 1905 році знову повернувся до Київського університету (але на цей раз на юридичний факультет). B 1911 році Слуцький закінчив університет, при цьому подав нa конкурс роботу "Теория предельной полезности", яку було відзначено золотою медаллю. Робота не була опублікована, але, на щастя, її вдалось відшукати у відділі рукописів бібліотеки імені Вернадського. Робота являє собою величезний трактат (400 сторінок машинопису), в ній використано складний математичний апарат. Після закінчення університету Слуцький до переїзду в Москву в 1926 році працював в Комерційному інституті. В цей час він захопився математичною статистикою і опублікував в 1913 році монографію "Теория корреляции случайных векторов".
Наприкінці двадцятих і початку тридцятих років теоретико-ймовірнісні та статистичні дослідження в Київському університеті культивував академік Михайло Пилипович Кравчук (1892 - 1942). М.П.Кравчук з своїми учнями О.С.Смогоржевським (1896 - 1969), К.Я.Латишевою (1897 - 1956), О.К.Лебединцевою, С.М.Куликом вивчали ортогональні многочлени, що відповідають деяким ймовірнісним розподілам. Зокрема, зараз многочлени, породжені розподілом Бернуллі, в світовій літературі носять назву многочленів Кравчука.
3 1934 року в університеті став працювати Микола Миколайович Боголюбов (1909 - 1992). Його наукові інтереси в цілому були зосереджені на розвитку (разом з М.М.Криловим (1879 - 1955)) нелінійної механіки. Одночасно з'явились класичні праці М.М.Боголюбова та М.М.Крилова з ергодичної теорії ланцюгів Маркова з довільним фазовим простором. Важливу роль в розвитку теорії випадкових процесів відіграла робота "Про рівняння Фоккера-Планка, що виводяться в теорії пертурбацій методом, заснованим на спектральних властивостях пертурбаційного гамільтоніана", в якій на фізичному рівні строгості вивчались динамічні системи, що перебували під дією надзвичайно швидкозмінних сил (так званого білого шуму). Спроба математичного обгрунтування результатів цієї роботи привела до створення теорії стохастичних диференціальних рівнянь – одного з найважливіших розділів сучасної теорії випадкових процесів.
Над вивченням динамічних систем під дією випадкових сил та обгрунтуванням граничних переходів в 1939 - 1941р. працював аспірант М.М.Боголюбова Йосип Ілліч Гіхман (1918 - l985). Якраз напередодні війни він підготував кандидатську дисертацію "Динамічні системи під дією випадкових сил". Всю війну Й.І.Гіхман провів в діючій армії. Одержавши короткочасну відпустку з армії в 1942 році, він захистив кандидатську дисертацію в Інституті математики Узбецької Академії наук. Після демобілізації з армії в 1945 році Й.І.Гіхман працював спочатку в Автодорожному інституті, a з 1947 року - в Київському університеті. Наукові інтереси його в цей час були зосереджені нa розробці поняття стохастичного диференціального рівняння і дослідженні умов існування розв'язків стохастичних диференціальних рівнянь. B цей же час в Японії близькі питання теорії стохастичних рівнянь досліджував K.Іто.
Як свідчать архівні дані, механіко-математичний факультет розпочинав 1945 рік в складі 7 кафедр: математичного аналізу, геометрії, алгебри і теорії ймовірностей, теорії пружності, математичної фізики і теорії функцій, теоретичної механіки, загальної математики.
Кафедрою алгебри і теорії ймовірностей керував доцент М.П.Соколов. Ha кафедрі працювали С.О.Авраменко, О.К.Лебединцева, Й.І.Гіхман.
Б.В.Гнєденко (1912 - 1997) закінчив в 1930 році Саратівський університет. Після трьох років роботи на посаді асистента кафедри вищої математики в Іванівському текстильному інституті вступив до аспірантури на кафедру теорії ймовірностей Московського університету. В аспірантурі Борис Володимирович працював під керівництвом Олександра Яковича Хінчина та тісно співпрацював з Андрієм Миколайовичем Колмогоровим. Biн вивчав граничні розподіли для сум незалежних випадкових величин. Йому вдалося знайти необхідні й достатні умови збіжності до так званих безмежно подільних розподілів і тим самим описати всі можливі граничні розподіли сум незалежних випадкових величин.
У 1942 році Борис Володимирович захистив докторську дисертацію і продовжував працювати на посаді професора механіко-математичного факультету МДУ. B 1944 році Микола Миколайович Боголюбов під час зустрічі в Москві передав Борису Володимировичу від імені Президії Національної академії наук України пропозицію перейти на роботу до Львова. Б.В. Гнєденко згодився. Його обрали членом-кореспондентом Національної Академії наук України.
У 1945 році Б.В.Гнєденко деякий час перебував в Києві. Зокрема, як свідчать а рхівні дані, в 1944-1945 навчальному році вiн прочитав невеликий курс теорії ймовірностей і разом з O.K.Лебединцевою керував студентським семінаром "Перетворення Фур'є в теорії ймовірностей та аналізі". Відбувся переїзд до Львова. Ha плечі Бориса Володимировича лягло відповідальне i складне завдання організації навчального процесу у Львівському університеті. B той же час він продовжує наполегливо працювати над підготовкою монографії "Предельные распределения для сумм независимых случайных величин", організовує роботу наукових семінарів, залучає до активної наукової творчості студентську молодь. У нього з'явились перші учні: Ю.П.Студнєв, І.Д.Квіт, К.Л.Рвачова (Ющенко), Д.Г.Мейзлер, О.С.Парасюк, Б.Н.Гарштейн та ін.
Такими були перші кроки української школи теорії ймовірностей, яка надалі інтенсивно розвивалась і істотно вплинула на сучасне обличчя теорії ймовірностей та математичної статистики.
У 1949 році Ю.В.Гнєденко був обраний академіком Національної академії наук і переїхав на роботу до Києва, очоливши відділ теорії ймовірностей в Інституті математики та кафедру теорії ймовірностей в Київському університеті.
Б.В.Гнєденко - учень А.М.Колмогорова та О.Я.Хінчина - приніс до Київського університету дух і традиції механіко-математичного факультету Московського університету та московської математичної школи. Головна особливість цієї школи - підтримка прагнення молодих математиків до проведення самостійних досліджень, активне залучення молоді до наукової творчості. Процитуємо B.C.Королюка, який в 1949 році був студентом ІV курсу:
"Поява молодого та енергійного академіка, який тільки що зі своїм вчителем А.М.Колмогоровим завершив підготовку монографії з граничних теорем, наче весняна гроза сприяла пожвавленню творчої діяльності в Київському університеті. Привабливість особистості Б.В.Гнєденка притягувала до нього талановиту молодь та стимулювала енергію викладачів кафедри".
Розуміючи актуальність статистичних проблем, Борис Володимирович звертав увагу на необхідність пошуку точних розподілів критеріїв типу критерію Смирнова-Колмогорова. З його ініціативи студентами В.С.Королюком, В.С.Михалєвичем, Б.І.Ярошевським, Х.Л.Берляндом було розроблено оригінальний і наочний метод розв'язання комбінаторних задач, так званий "метод траєкторій".
Пізніше американський математик В. Феллер при підготовці другого видання своєї унікальної книги "Теория вероятностей и ее приложения" включив до нього спеціальний розділ про метод траєкторій, де були викладені результати київських математиків. Під впливом Б.В.Гнєденка розпочав блискучу наукову діяльність Анатолій Володимирович Скороход. Борис Володимирович звернув його увагу на деякі нерозв'язані проблеми теорії стійких розподілів та недавні результати американського математика М.Донскера. Перші результати Скорохода в цьому напрямі в 1953 році були сформульовані в його дипломній роботі. Подальша робота в цьому напрямі привела до появи чудового циклу робіт А.В.Скорохода з граничних теорем теорії випадкових процесів. Цей цикл робіт (1955-1958) містив багато оригінальних ідей, нових методів дослідження нестандартних ситуацій. Запропонована Cкороходом топологія в просторі функцій без розривів другого роду служить могутнім інструментом дослідження граничних теорем для широких класів випадкових процесів. Назва "топологія Скорохода" нині стала загальноприйнятою у світовій літературі.
До проблем непараметричної статистики Б.В.Гнєденко привернув увагу і Й.І. Гіхмана. Результати Й.І. Гіхмана з граничних теорем для процесів Маркова та їх застосування до дослідження статистичних критеріїв при наявності емпірично визначених параметрів склали основу його докторської дисертації, захист якої відбувся восени 1955 року на засіданні Вченої ради Інституту математики. Опонентами виступали М.В.Смірнов, М.М.Боголюбов, Б.В.Гнєденко. Це була важлива подія в історії кафедри.
У 1950-1955 роках на кафедрі теорії ймовірностей і алгебри працювали Й.І.Гіхман, О.О.Бобров, О.А.Іляшенко, С.О.Авраменко (до 1951 року), Ц.О.Шуб.
У 1949 році видавництво "Радянська школа" опублікувало український варіант підручника Б.В.Гнєденка "Курс теорії ймовірностей". Важко, мабуть, вказати інший підручник, який мав би таку кількість видань багатьма мовами: 9 російських, 11 німецьких, 8 англійських. Книгу була перекладено також угорською, польською, японською, китайською, французькою, італійською, в'єтнамською, іспанською, арабською мовами. У 2010 році у видавництві Київського національного університету імені Тараса Шевченка опубліковано нове перевидання підручника Б.В.Гнєденка "Курс теорії ймовірностей" українською мовою. Борис Володимирович детально описав свої враження від перебування в Києві та викладання у Київському університеті у спогадах, які увійшли у книгу «Гнеденко Б. В. Воспоминания. Моя жизнь в математике и математика в моей жизни.— М.: Издательство УРСС. 2012». Це видання з великою майстерністю і любов’ю підготував до друку його син Дмитро Борисович Гнєденко.
У 1955 році, після від’їзду до Москви завідуючого кафедрою математичного аналізу Г.С.Шилова, кафедру математичного аналізу було об'єднано з кафедрою теорії ймовірностей та алгебри.
Об'єднана кафедра носила назву кафедри математичного аналізу, теорії ймовірностей та алгебри. В 1956 році в складі кафедри з'явились нові викладачі - професор Л.А.Калужнін, старші викладачі В.С.Михалєвич, А.В.Скороход. За сумісництвом в складі кафедри працювали також В.М.Глушков, О.С.Парасюк, В.С.Королюк, К.Л.Ющенко.
В цей час значно активізували роботу наукові семінари, розширилась тематика спеціальних курсів. Зокрема, В.С.Королюк і К.Л.Ющенко вперше в Київському університеті стали читати курси з програмування для швидкодіючих лічильних машин. В 1953 році в селищі Феофанія під Києвом почала діяти перша на Європейському континенті швидкодіюча обчислювальна машина. Було створено перший в CPCP підручник з програмування Б.В.Гнеденко, В.С. Королюк, Е.Л.Ющенко «Элементы программирования: Учебн. пособ. для вузов», М.: Физматгиз, 1961, 348 с. (2-е видання вийшло у 1963, видання німецькою: B.W.Gnedenko, W.S.Koroljuk, J.L. Justchenko «Elemente der Programmierung» : Leipzig, 1964. 327 p.; видання французькою: B.V.Gnedenko, V.S.Koroliouk, E.L. Iouchtchenko «Elementes de programmation sue ordinateurs» : Paris: Dunop, 1969. 362 p.)
На початку 1958 року Борису Володимировичу вдалося подолати численні бюрократичні труднощі і одержати дозвіл на створення на механіко-математичному факультеті Київського університету спеціалізації "Теорія ймовірностей та математична статистика". Студенти-математики, які спеціалізувались з теорії ймовірностей, замість методичних дисциплін слухали обов'язкові курси “Додаткові розділи теорії ймовірностей”, "Теорія випадкових процесів", "Математична статистика". В диплом замість запису "Математик (викладач математики)" їм робили запис "Математик (спеціаліст з математичної статистики)". Цей захід істотно вплинув на якісне і кількісне зростання школи з теорії ймовірностей та математичної статистики.
У 1958 році Борис Володимирович перестав працювати в Київському університеті. 3 1960 року вiн очолив кафедру теорії ймовірностей в Московському університеті і працював на ній до смерті в 1997 році. Б.В.Гнєденко завжди підтримував тісні зв'язки з кафедрою теорії ймовірностей Київського університету. Роль Бориса Володимировича в створенні наукової школи в Київському університеті важко переоцінити. Лише серед членів Національної академії України 10 його учнів. Це, зокрема, академіки В.С.Королюк, В.С.Михалєвич, А.В.Скороход, І.М.Коваленко, Ю.М.Єрмольєв. В 1993 році Борис Володимирович писав:
"Я щасливий, що на мою долю дісталась почесна місія створення теоретико-ймовірнісної школи в Україні. Тепер вона поповнилась великою кількістю моїх наукових внуків і правнуків; вона завоювала серйозне місце в житті сучасної теорії ймовірностей. Дуже важливо, щоб вона зростала не лише в кількісному відношенні, але і в якісному, щоб y поле зору цієї школи потрапляли нові області дослідження і щоб вона не відривалась від практики".
Після того, як Борис Володимирович перестав працювати в Київському університеті, кафедру математичного аналізу і теорії ймовірностей в різні роки очолювали О.С.Парасюк та В.К.Дзядик. В 1962 році було створено окрему кафедру теорії ймовірностей та математичної статистики.
Завідуючим кафедрою теорії ймовірностей та математичної статистики Вчена рада університету обрала професора Й.І.Гіхмана.
Викладачами новоствореної кафедри були доцент Скороход А.В., старший викладач Ядренко М.Й., асистенти Дороговцев А.Я., Слободенюк М.П., Баклан В.В., Єжов І.І. Поступово зростала кількість аспірантів; з'явились перші іноземні аспіранти - Х.Хекендорф (Німеччина), Лі Ші Лінь, Гань Чжан Цюань (Китайська Народна Республіка). Активно працював науковий семінар.
У 1961 році у видавництві Київського університету з'явилась перша монографія А.В.Скорохода "Исследования по теории случайных процессов", що послужила основою його докторської дисертації, яку він захистив в 1963 році. Ця монографія B 1965 році була перекладена в США і перевидавалась двічі (в 1970 і в 1982 роках). Результати монографії істотно вплинули на розвиток теорії випадкових процесів у шістдесятих-дев'яностих роках. "Метод одного ймовірнісного простору Скорохода", "теорема зображення Cкорохода" (зображення послідовності сум незалежних величин у вигляді значень вінерівського процесу), "J- i D-топології Скорохода" - ці терміни часто вживаються в сучасній науковій літературі.
Притаманне науковій творчості А.В.Скорохода прагнення до розвитку конструктивних методів вивчення випадкових процесів сприяло розвитку новітніх методів в сучасній теорії ймовірностей.
У 1964 році Й.І.Гіхман і А.В.Скороход завершили роботу над першим в російськомовній літературі підручником з теорії випадкових процесів "Введение в теорию случайных процессов". Цей підручник двічі видавався у видавництві "Наука" (1965, 1978 р.) і перекладений на англійську, французьку, польську, німецьку, угорську і китайську мови.
Важливою подією, яка сприяла розвиткові міжнародних зв'язків кафедри, був візит в 1962 році до Київського університету видатного американського статистика Юрія Неймана, засновника і керівника статистичної лабораторії (пізніше департаменту статистики) Каліфорнійського університету в Берклі. Впродовж місяця Ю.Нейман читав лекції з математичної статистики. Треба зазначити, що Ю.Нейман закінчив в 1924 році Харківський університет. Його батько Чеслав Нейман був відомим українським етнографом, збирачем і видавцем українських дум та пісень.
У 1964 році А.В.Скороход перейшов на основну роботу до Інституту математики Національної Академії наук України, очоливши там новостворений відділ теорії випадкових процесів. Проте зв’язків з кафедрою і Київським університетом він ніколи не поривав. Працюючи на кафедрі за сумісництвом, він фактично виконував навантаження штатного професора: керував роботою наукового семінару, численних аспірантів, читав основні та спеціальні курси. "Процеси з незалежними приростами", "Процеси Маркова", "Стохастичні диференціальні рівняння", "Випадкові оператори", "Міри в гільбертових просторах" - ось далеко не повний перелік спеціальних курсів, прочитаних А.В. Скороходом для студентів кафедри теорії ймовірностей. Майже впродовж сорока років кожного року він читав обов’язковий курс "Теорія випадкових процесів"; на основі багаторічного досвіду читання цього курсу був написаний підручник "Лекції з теорії випадкових процесів" (видавництво "Либідь", 1980 р.). Цей підручник в компактному вигляді містить відомості про основні класи випадкових процесів і дає яскраве уявлення про сучасний стан теорії випадкових процесів та їх застосування. B 1994 році цей підручник перекладено англійською мовою.
Важко переоцінити роль А.В.Скорохода в розквіті теорії ймовірностей в Київському університеті. Творча особистість Анатолія Володимировича, спілкування з ним впливали на його друзів, колег, учнів і студентів. Кожен доповідач на науковому семінарі, яким він керував, навіть у випадку суворої критики, одержував цінні поради для наступної роботи. Вражає кількість монографій, які написані А.В.Скороходом:
Більшість вказаних монографій перекладена на англійську мову. Відома трьохтомна монографія Й.І.Гіхмана і А.В.Скорохода "Теория случайных процессов" була відзначена в 1982 році Державною премією України.
Тривалий час (до 1983 року) А.В.Скороход нe виїжджав за кордон. Ця обставина і велика кількість монографій, опублікована ним, зумовили появу за рубежем гіпотези: "А.В.Скороход - псевдонім групи українських математиків, яка колективно розробляє проблеми теорії випадкових процесів".
У 1965 році Йосип Ілліч Гіхман був обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України і переїхав до Донецька, де очолив відділ теорії ймовірностей в новоствореному Інституті прикладної математики і механіки та кафедру теорії ймовірностей в новоствореному Донецькому університеті. Йосип Ілліч залишив про себе гарну пам’ять в Київському університеті. Його педагогічна і наукова діяльність була надзвичайно багатогранною. До педагогічної діяльності Йосип Ілліч ставився з великою відповідальністю. Багато поколінь вихованців Київського університету, математиків різних спеціальностей, з великою теплотою згадують його чудові лекції з математичного анaлізу, теорії ймовірностей, функціонального аналізу, інтегральних рівнянь, математичної фізики, теорії чисел та численних спеціальних курсів з теорії ймовірностей та математичної статистики.
Йосип Ілліч мав багато учнів. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації в Київському університеті М.Й.Ядренко, А.Я.Дороговцев, І.І.Єжов, Х.Хекендорф, B.B.Бaклан, М.І.Портенко, О.А.Ілляшенко, Б.М.Кучер, Лі Ші Лінь, Х.Мансуров, А.Д.Шаташвілі. За порівняно короткий час Йосипу Іллічу вдалося і в Донецьку створити життєдіяльний і активний колектив дослідників. Безперечно майже всі українські спеціалісти з теорії ймовірностей старшого покоління в тій чи іншій мірі є учнями Й.І.Гіхмана. Доброзичливість, м'який гумор, готовність прийти на допомогу і дати пораду в складних ситуаціях, колосальна ерудиція, любов до красного письменства, історії, музики, живопису - всі ці якості завжди викликали захоплення у всіх, кому поталанило близько знати Йосипа Ілліча.
Із січня 1966 року до грудня 1998 року кафедру теорії ймовірностей та математичної статистики очолював М.Й.Ядренко (1932-2004).
М.Й.Ядренко, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, пройшов шлях від студента Київського університету (1950-1955 р.) до завідуючого кафедрою теорії ймовірностей та математичної статистики, яку очолював впродовж 33 років.
Відомий математик, високо-кваліфікований викладач М.Й.Ядренко вів інтенсивну наукову роботу в галузі теорії випадкових полів. Він опублікував більше 200 наукових робіт, 26 підручників та навчальних посібників. Монографія М.Й.Ядренка "Спектральная теория случайных полей" перекладено англійською мовою і видано в США (1983 р.). За цикл робіт з теорії випадкових полів М.Й.Ядренко нагороджено премією Академії наук імені академіка М.М.Крилова (1993 р.). М.Й.Ядренко створив новий напрямок в теорії ймовірностей – спектральну теорію однорідних і ізотропних випадкових полів. Заснована ним київська школа з теорії випадкових полів відома в усьому світі. Він підготував великий колектив вчених: 45 кандидатів наук, 10 з яких захистили докторські дисертації.
М.Й.Ядренко вів велику науково-методичну та науково-організаційну роботу: за його участю створено підручник і задачник з теорії ймовірностей і математичної статистики для університетів, протягом 34 років він був заступником відповідального редактора журналу "Теорія ймовірностей та математична статистика". Він був науковим керівником багатьох наукових проектів, що розроблялись кафедрою, зокрема, проектів "Analytical and statistical methods in political science, sociology and psychology" (грант KV-97 HES N4122-1) та "Теоретико-ймовірнісний та статистичний аналіз стохастичних динамічних систем" (грант Міннауки України Ф4/309-97). М.Й.Ядренко двічі отримував звання Соросівського професора, був віце-президентом Українського математичного товариства, отримав Державну премію України в галузі науки і техніки (2003 р.).
Багато уваги він приділяв роботі з молоддю, поширенню математичних знань серед школярів, організації математичних олімпіад. Був відповідальним редактором створеного ним науково-популярного журналу для молоді "У світі математики", який виходив 4 рази на рік.
Ядренко М.Й. був Відмінником народної освіти України, нагороджений медаллю А.С.Макаренка Міністерства освіти України та урядовими нагородами: орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, медалями "За доблестный труд", "За трудовую доблесть", значками "Відмінник народної освіти", "Отличник просвещения СССР", "За отличную работу в высшей школе", мав почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України".
У різні роки цього періоду на кафедрі працювали: А.Я.Дороговцев, І.І.Єжов, Ю.М.Рижов, В.B.Баклан, В.М.Бандура, Г.Й.Призва, Г.Л.Кулініч, Д.С.Сільвестров, М.В.Карташов, М.М.Леоненко, Ю.В.Козаченко, О.Д.Борисенко, М.П.Моклячук, А.Я.Оленко. Нa умовах сумісництва важливу педагогічну і наукову роботу (керівництво аспірантами) виконували А.В.Скороход, В.С.Королюк, В.М.Шуренков, М.І.Портенко.
Особливо слід відзначити майже п'ятидесятирічну педагогічну діяльність Володимира Семеновича Королюка; він прочитав велику кількість основних і спеціальних курсів, підготував навчальні посібники "Полумарковские процессы и их приложения" (Наукова думка, 1976, спільно з А.Ф. Турбіним), "Стохастические модели систем" (Наукова думка, 1989), "Стохастичні моделі систем" (Либідь, 1993), керував роботою аспірантів.
У згаданий період кафедра активно працювала над підготовкою підручників і навчальних посібників. Зокрема, були опубліковані підручники: А.В.Скороход "Елементи теорії ймовірностей та теорії випадкових процесів", (Вища школа, 1975), А.Я.Дороговцев, Д.С.Сильвестров, А.В.Скороход, М.Й.Ядренко "Теорія ймовірностей. Збірник задач", (Вища школа, 1976, 1980), И.И.Гихман, А.В.Скороход, М.И.Ядренко "Теория вероятностей и математическая статистика", (Вища школа, 1979, 1988), А.В.Скороход "Лекції з теорії випадкових процесів" (Либідь, 1990), М.П.Моклячук "Варіаційне числення. Екстремальні задачі" (Либідь, 1994) (підручник відзначений премією імені Тараса Шевченка Київського університету).
Кафедра значно розширила спектр наукових досліджень. Дослідження велись в таких важливих напрямках сучасної теорії ймовірностей, як граничні теореми теорії випадкових процесів, теорія випадкових полів, статистика випадкових процесів і полів, процеси Маркова, напівмарківські процеси, стохастичні диференціальні рівняння, теорія масового обслуговування та теорія надійності, гауссівські випадкові процеси та їх узагальнення. Значно розширилася аспірантура (в окремі роки число аспірантів досягало тридцяти осіб). Захистили дисертації понад 150 аспірантів кафедри. Серед них багато таких, які згодом захистили докторські дисертації. Назвемо лише деякі прізвища: Анісімов В.В., доктор фіз.-мат. наук, член-кореспондент НАНУ, Булдигін B.B. (1947-2012), доктор фіз.-мат. наук, професор, завідував кафедрою теорії ймовірностей та математичного аналізу Національного технічного університету «КПІ» з 1986 по 2012 рік, Донченко В.С., доктор фіз.-мат. наук, професор, Гірко В.Л., доктор фіз.-мат. наук, професор, Закусило О.К., доктор фіз.-мат. наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, перший проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Карташов М.В., доктор фіз.-мат. наук, професор кафедри теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики, Козаченко Ю.В., доктор фіз.-мат. наук, професор кафедри теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики, був завідувачем з 1998 по 2003 рік, Кулініч Г.Л., доктор фіз.-мат. наук, професор кафедри загальної математики, завідував цією кафедрою впродовж 20 років, Майборода P.Є., доктор фіз.-мат. наук, професор кафедри теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики, Масол В.І., доктор фіз.-мат. наук, професор, Мішура Ю.С., доктор фіз.-мат. наук, професор, завідувач кафедри теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики з 2003 року, Моклячук М.П., доктор фіз.-мат. наук, професор кафедри теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики, Наконечний О.Г., доктор фіз.-мат. наук, професор, завідуючий кафедрою системного аналізу та теорії прийняття рішень, Попов Ю.Д. (1939-2010), доктор фіз.-мат. наук, професор, Портенко M.І., доктор фіз.-мат. наук, професор, член-кореспондент НАНУ.
В зарубіжних університетах працюють на посадах професорів Леоненко М.М. (Кардиффський університет, Великобританія), Сільвестров Д.С. (Стокгольмський університет, Швеція), Молчанов І.C. (університет м. Берн, Швейцарія), Колчинський В.І. (університет м. Нью Мехіко, США).
У сімдесяті роки кафедра організувала підготовку фахівців з нових спеціалізацій "Прикладна математична статистика", "Методи оптимізації та дослідження операцій". У 1970 році з ініціативи кафедри Київський університет розпочав видання журналу "Теорія ймовірностей та математична статистика" (відповідальний редактор А.В.Скороход, заступник відповідального редактора М.Й.Ядренко). Американське математичне товариство відразу стало перекладати журнал англійською мовою і поширювати його як регулярний журнал товариства. Видання журналу значно сприяло пропаганді досягнень українських спеціалістів з теорії ймовірностей та математичної статистики, зростанню авторитету української теоретико-ймовірнісної школи. Наразі журнал входить до науко метричної бази SCOPUS.
При кафедрі було створено спеціальне конструкторське бюро "Спектр" (науковий керівник професор Д.С. Сільвестров), яке активно працювало над створенням програмного забезпечення для розв'язання проблем прикладної статистики, орієнтованих, зокрема, на застосування в галузі космічних досліджень та оборонної промисловості. СКБ "Спектр" нараховувало близько 70 співробітників, більшість з них була випускниками кафедри. Працювала також науково-дослідна група (науковий керівник М.Й.Ядренко), яка вела дослідження прикладного характеру, пов'язані з застосуваннями теорії випадкових полів (статистичний аналіз і передача зображень, проблеми безпеки атомних станцій).
У розвитку теорії випадкових полів кафедра стала однією з провідних організацій. Основні результати досліджень в цій області викладено в монографіях Ядренка М.Й. "Спектральная теория случайных полей" (1980; англійський переклад 1983), Леоненко М.М., Іванов О.В. "Статистический анализ случайных полей" (1986, англійський переклад 1989), Леоненко М.М. "Limit Theorems for Random Fields with Singular Spectrum" (1998). Було видано також монографію Карташова М.В. “Strong Stable Markov Chains”, VSP-Utrecht/TBiMC-Kiev, 1996.
Переважна більшість представників української школи теорії ймовірностей є вихованцями кафедри. Серед них 7 академіків і 9 членів-кореспондентів, 53 доктора і 194 кандидата фізико-математичних наук. Випускники працюють у науково-дослідних та навчальних закладах 27 країн світу.
З 1998 року по 2003 рік кафедрою керував професор Ю.В.Козаченко. З грудня 2003 року кафедрою керує професор Ю.С.Мішура. В 2009 році кафедра отримала нову назву: кафедра теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики.
За останні роки співробітники кафедри ведуть інтенсивну наукову роботу. Основними областями наукових досліджень на кафедрі є теорія випадкових процесів, стохастичний аналіз, статистика випадкових процесів та полів, фінансова та актуарна математика.
Окреслимо основні наукові досягнення кафедри.
Про високий рівень одержаних результатів свідчить, зокрема, велика кількість опублікованих монографій:
Кафедра постійно веде підготовку високоякісних наукових кадрів. З 1998 р. по 2020 р. на кафедрі було захищено 73 кандидатських і 11 докторських дисертацій, зроблено понад 650 доповідей на конференціях.
Кафедра має давні наукові зв’язки з провідними університетами світу. Зокрема, протягом 15 років спільні наукові розробки велись з Університетом та Технологічним університетом м. Гельсінки (Фінляндія). Результатом цього плідного співробітництва стала публікація близько 20 статей в провідних міжнародних журналах. В 2000-2002 році в рамках спільного проекту INTAS було проведено наукові конференції у м. Паллас та м. Ювескуле (Фінляндія). В рамках цього гранту спільно з директором Математичного Центру Католицького університету м. Барселони (Іспанія) Нуалартом Д. було вивчено стохастичні диференціальні рівняння, що містять дробовий броунівський рух та в 2001 році було проведено конференцію, в якій прийняли участь вчені з Франції, Норвегії, Фінляндії, Швеції, Німеччини.
В 1997 році професор Мішура Ю.С. проводила спільні наукові дослідження в рамках програми, започаткованої Математичним інститутом у м. Обервольфах (Німеччина) разом з професором Вейсом Ф. з університету м. Будапешт (Угорщина), присвячені мартингальним нерівностям у банахових просторах. Спільно з професором університету м. Безансон (Франція) Ю.Кабановим професор Мішура Ю.С. та провідний науковий співробітник Сахно Л.М. досліджували поведінку багатопараметричних фінансових ринків. В 2009-2017 роках Мішура Ю.С. разом з професором Мельниковим А.В. з університету Альберти (Канада) вивчала фінансові ринки з довгостроковою залежністю. Протягом 2013-2019 років Мішура Ю.С. разом з професором Хашорвою Е. з університету Лозанни (Швейцарія ) вивчала ймовірності виходу за певний рівень для гауссівських процесів. Протягом 2012-2019 років Мішура Ю.С. разом з професором Кубілюсом Е. з університету Вільнюса (Литва ) будувала статистичні оцінки параметрів в моделях з дробовим броунівським рухом. В 2018-2020 роках Мішура Ю.С. приймає участь в науковому проекті STORM з університетом Осло.
Професор Ю.В.Козаченко мав спільний грант НАТО з університетом «La Sapienza» м. Рим (Італія). Вивчались властивості розв’язків стохастичних диференціальних рівнянь. Він також плідно працював з професором Р. Джуліано-Антоніні з університету м. Пізи (Італія). Вивчались $\varphi$-субгауссові величини та $\varphi$-субгауссові випадкові процеси та методи моделювання випадкових процесів. У 2004-2005 роках професор Козаченко Ю.В. та доцент Василик О.І. співпрацювали з професором Соттіненом Т. університету м. Вааза (Фінляндія). Було досліджено властивості траєкторій випадкових процесів в системах передачі інформації та методи моделювання випадкових процесів. В 2005-2007 роках професор Козаченко Ю.В. проводив спільні наукові дослідження з професором Володіним А. з університету м. Регіна (Канада). Вивчались умови збіжності $\varphi$-субгауссових випадкових рядів з залежними доданками. За результатами спільних наукових досліджень було опубліковано декілька статей у провідних міжнародних наукових виданнях.
Провідний науковий співробітник Сахно Л.М. у 2001-2009 роках проводила спільні наукові дослідження з професором М.Леоненком з університету м. Кардіфф (Велика Британія) та професором В.Аном з університету м. Брізбан (Австралія), було розроблено нові методи параметричного оцінювання випадкових процесів та полів, за результатами досліджень опубліковано близько 10 наукових статей. Спільні дослідження Сахно Л.М. та професорів М.М.Леоненка та Ф.Аврама (університет м. По, Франція) стосувались граничних теорем для лінійних та нелінійних функціоналів від випадкових полів, було опубліковано 3 статті. Сахно Л.М. в рамках двох грантів НАТО проводила спільні дослідження з професорами Е.Орсінгером, Л.Бегін та Ф.Політо з університету "La Sapienza" (м.Рим, Італія), що стосувались випадкових процесів, пов’язаних із диференціальними рівняннями дробових порядків, результати досліджень було опубліковано у спільних статтях.
Професор кафедри, доктор фізико-математичних наук Шевченко Г.М. одержав в 2003-2005 роках Грант Університету імені Гумбольдта в Берліні та іменний грант INTAS для молодих вчених. В рамках цього гранту проводилися спільні наукові розробки з професором П. Імкеллером, присвячені наближеним розв’язкам стохастичних диференціальних рівнянь в нескінчено-вимірних просторах. Шевченко Г.М. активно співпрацює з науковцями університетів Данії, Німеччини, Польщі, Швейцарії. Зокрема, спільно з Є. Івановсом, дослідником Університету Орхуса, Данія, вивчається поведінка випадкових полів в околі точки максимуму. У рамках наукового співробітництва з професором І. Павлюкевичем, професором Єнського університету імені Фрідріха Шіллера, Німеччина, досліджуються стохастичні диференціальні рівняння у формі Стратоновича, які моделюють явище гетерогенної дифузії. Спільно з В. Кноповою, дослідницею Дрезденьского технічного університету, досліджуються стохастичні диференціальні рівняння у частинних похідних із кольоровим випадковим шумом, що має важки хвости розподілу. Із К. Дебіцьким, професором Вроцлавського університету, Польща, та Е. Хашорвою, професором Лозанського університету, Швейцарія, вивчається асимптотика великих відхилень для косих процесів.
Асистент кафедри, кандидат фізико-математичних наук Зубченко В.П. активно займається налагодженням міжнародного наукового співробітництва: - робочий візит та участь у міжнародній науковій конференції, університети Халле-Лейпциг, Німеччина - робочий візит, доповідь на Міжнародній конференції з питань співробітництва та інтеграції промисловості, освіти, досліджень та застосувань – прискорення високоякісного ярмарку обміну розвитку для закордонних талантів Чанчунь, м . Чанчунь, КНР.
За останні 15 років співробітники кафедри брали участь у багатьох науково- дослідницьких проектах.
У 2001-2005 роках проводились дослідження спільно з науковцями університету м. Рим “La Sapienza” у рамках двох NATO грантів (Collaborative linkage grants): PST.CLG.976361 “Random Fields with Long-Range Dependence and Related Topics” ( координатори проекту проф. М.М.Леоненко та проф. Е.Орсінгер), та PST.CLG.980408 “Fractional Calculus and Related Stochastic Processes and Equations” (координатори проф. Ю.В.Козаченко та проф. Е.Орсінгер).
У 2009-2011 роках кафедра брала участь у Visby Programme Swedish Institude “Extension of the Baltic-Nordic network on survey statistics to include Ukraine and possibly Belarus” (“Розширення Північно-Балтійської мережі з вибіркової статистики з метою включення України та Білорусії”), науковим керівником проекту був проф. Г. Кулдорф, координатором від КНУ – доцент О.І. Василик. В 2009 та 2016 роках було проведено дві міжнародні літні школи "Baltic-Nordic-Ukrainian Summer School on Survey Statistics", в кожній з яких взяли участь близько 50 науковців з 8 країн (організатори Ю.С.Мішура, О.І.Василик, Т.О.Яневич).
У 2010-2012 роках виконувались дослідження за грантом Державного фонду фундаментальних досліджень № Ф25.1/080 “Моделювання динамічних систем стохастичними та статистичними методами” (Науковий керівник – проф. Мішура Ю.С.)
Професор Г.М. Шевченко одержав у 2011 році Грант Президента України для молодих вчених GP/F32/067 для проведення НДР "Дробові й мультидробові процеси та їх застосування у фінансовій математиці", та Грант ДФФД для проведення НДР "Статистичний і стохастичний аналіз мультидробових та змішаних моделей із застосуваннями до актуальних прикладних задач", а також у 2012 році брав участь у розробці проекту, що фінансувався компанією «Samsung Electronics Україна», "Кластеризація концептів в неструктурованих текстах для створення онтологій доменів знань" (керівник - професор М.Ф. Городній)
У 2009-2010 роках професори Ю.В.Козаченко та Ю.С.Мішура брали участь у грантах університету “La Trobe”(м.Мельбурн, Австралія) “Sampling, wavelets and optimal stochastic modelling” та “Stochastic Approximation in Finance and Signal Processing” ( науковий координатор проектів – проф. Оленко А.Я.).
У 2009-2012 роках професор Мішура Ю.С., провідний науковий співробітник Сахно Л.М., доцент Шевченко Г.М. та аспірант Ральченко К.В. брали участь у спільному міжнародному науковому проекті “Multi-parameter Multi-fractional Brownian Motion” (грант Комісії Європейських спільнот PIRSES-GA-2008-230804 у рамках програми “Marie Curie Actions”). Проект виконувався спільно з університетати м. Нансі (Франція), м. Кардіфф (Велика Британія), м. Рамат-Ган (Ізраїль). У проекті досліджувались математичні моделі систем з властивістю довгострокової залежності зі зміною локальних характеристик системи у часі.
Кафедрою було організовано та проведено такі міжнародні конференції: третю Україно-Скандинавську конференцію з теорії ймовірностей та математичної статистики (1999р.), міжнародну конференцію "Гнєденковські читання", присвячену 90-річчю Б.В.Гнєденка (2002р.), міжнародні конференції "Сучасна стохастика: теорія та застосування І" (2006 р.), присвячену пам’яті М.Й.Ядренка та 60-річчю кафедри, та "Сучасна стохастика: теорія та застосування ІІ" (2010 р.), присвячену ювілеям академіків НАН України Коваленка І.Н., Королюка В.С., Скорохода А.В. (організатори Ю.С.Мішура, Л.М.Сахно, Г.М.Шевченко). В цій конференції взяло участь близько 250 учасників з 29 країн світу, у тому числі близько 120 провідних спеціалістів з теорії ймовірностей та математичної статистики з-за кордону.
Ще більш визначною була проведена кафедрою конференція "Сучасна стохастика: теорія та застосування ІІІ" (2012 р.), присвячена 100-річчю від дня народження Б.В.Гнєденка та 80-річчю від дня народження М.Й.Ядренка. Конференція зібрала близько 250 учасників із 25 країн світу та вражаючий склад пленарних та запрошених доповідачів – свої результати презентували фахівці найвищого рівня та світового визнання, що стали класиками у своїх галузях. З пленарними та запрошеними доповідями на конференції виступили академіки НАН України В.Королюк, І.Коваленко, Л.Пастур, профессори С.Ахмед (Канада), Ю.Кондратьєв (Україна, Німеччина), Б.Оксендал (Норвегія), Х.-П.Шмідлі (Німеччина), М.Йор (Франція), Ю.Козаченко (Україна), О.Клесов (Україна), Ю.Бахтін (США), А.Булінський (Росія), П.Валуа (Франція), В.Ватутин (Росія), А.Веретенніков (Велика Британія, Росія), І.Гомеш (Португалія), О.Гущін (Росія), М.Доцці (Франція), В.Заяц (Іспанія), П.Імкеллер (Німеччина), Х.М.Коркуера (Іспанія), К.Кубиліус (Литва), М.Леоненко (Велика Британія), Н.Лімніос (Франція), Д.Марінуччі (Італія), Е.Мерцбах (Ізраїль), І.Молчанов (Швейцарія), І.Норрос (Фінляндія), Е.Орсінгер (Італія), М.Д.Руїз-Медіна (Іспанія), О.Селезньов (Швеція), Д.Сільвестров (Швеція), Т.Соттінен (Фінляндія), Є.Сподарєв (Німеччина), Г.Тердик (Угорщина), Ш.Фанг (Франція), Ю.Харін (Білорусь),М.Целе (Німеччина), І.Чуєшов (Україна), К.Шпігельман (США), Х.-Й.Энгельберт (Німеччина).
В 2015 році, з 7 по 10 квітня, кафедрою було організовано і проведено міжнародну наукову конференцію “Probability, Reliability and Stochastic Optimization” (PRESTO-2015), присвячену ювілеям видатних математиків: 90-річчю академіка НАНУ В.С. Королюка, 80-річчю академіка НАНУ І.М. Коваленка, 75-річчю член-кореспондента НАНУ П.С. Кнопова та 75-річчю професора КНУ Ю.В. Козаченка. У конференції взяли участь понад 170 науковців із 16 країн світу.
В 2018 році, з 24 по 26 травня, кафедрою було організовано і проведено міжнародну наукову конференцію «Сучасна стохастика: теорія та застосування. IV», присвячену 100-річчю видатного українського математика Й.І. Гіхмана. У конференції взяли участь 120 науковців із 10 країн світу. В рамках проведення конференції відбулася поїзка до м.Умань, рідного міста Йосипа Ілліча Гіхмана.
Наукові та педагогічні досягнення співробітників кафедри були відзначені численними нагородами.
Студенти, що спеціалізуються по кафедрі, починають наукову роботу на 3-4 курсах та беруть участь у міжнародних студентських олімпіадах. Найкращі з цих результатів відзначені наступними преміями.
Шістдесят п’ять років кафедра веде підготовку фахівців з теорії ймовірностей та математичної статистики в рамках спеціальності "Математика". Відповідний учбовий план поряд з базовими курсами з математичного та функціонального аналізу, алгебри, геометрії, диференціальних рівнянь включає загальні та спеціальні курси з теорії ймовірностей, теорії стохастичних процесів, різноманітні розділи математичної статистики, стохастичного аналізу та комп'ютерної статистики.
Освітні досягнення української школи з теорії ймовірностей та математичної статистики нині дістали широке визнання в усьому світі. Підготовлені науковцями цієї школи підручники "Курс теорії ймовірностей" Б.В.Гнєденка, "Введение в теорию случайных процессов" Й.І.Гіхмана та А.В.Скорохода перекладено багатьма мовами. Двічі перевидавалися такі підручники: Й.І.Гіхман, А.В.Скороход, М.Й.Ядренко "Теория вероятностей и математическая статистика" (1978, 1980), Дороговцев А.Я., Скороход А.В., Сільвестров Д.С., Ядренко М.Й. "Теорія ймовірностей. Збірник задач", А.В.Скороход "Елементи теорії ймовірностей та випадкових процесів". У 1996 році у видавництві VSP вийшов англійський переклад "Лекцій з теорії випадкових процесів" А.В.Скорохода, написаних на базі викладання цієї дисципліни в Київському університеті. У 1997 році Американське Математичне Товариство видало переклад збірника задач з теорії ймовірностей.
Протягом 12 років (1997-2008) кафедра виконувала спільні Європейські проекти за програмою Євросоюзу TEMPUS спільно з науковцями університету Стокгольма (професор Льоф М.), Малардаленського університету м. Вестероса (професор Сільвестров Д.С.) Швеція; університету м. Гельсінкі (професор Вайкейла Е.) Фінляндія; Егейського університету Греції (професор Констандінідес Д.); Католицького університету м. Лювена, Бельгія (професор Тойгельс Дж.); університету м. Кельн, Німеччина (професор Шмідлі Г.). Зокрема, виконувалися міжнародні проекти TEMPUS-TACIS-JEP 10353-97 "Statistical Aspects of Economics" спільно з університетами Стокгольма, Умеа, Вестероса (Швеція) та Гельсінки (Фінляндія) (1998-2001), проект TEMPUS-TACIS NP 22012-2001 "Improvement of education in economical-statistical area in Ukraine" (2002-2004) та проект TEMPUS-TACIS IB-JEP-25054-2004 "Training Center for Actuaries and Financial Analysts", (2005-2008). Координатором всіх трьох TEMPUS проектів був професор Дмитро Сергійович Сільвестров (Малардаленський університет, Швеція). Випускник КНУ, доктор фізико-математичних наук, який багато років працював в Київському університеті, проявив велику наполегливість, енергію та ініціативу у встановленні справді плідної співпраці між Київським і рядом європейських університетів. В рамках проектів TEMPUS-TACIS було проведено 8 міжнародних шкіл "Математичні та статистичні застосування в економіці, фінансах та страхуванні". Виконання вищезгаданих проектів сприяло відкриттю на кафедрі нової спеціальності «Статистика».
У 2000 році відбувся перший випуск бакалаврів із спеціальності "Статистика". Спеціальність "Статистика" спрямована, в першу чергу, на підготовку системних, фінансових та актуарних аналітиків високого рівня як для підприємницьких (банки, страхові товариства) так і для державних структур, консультантів, викладачів вищої школи.
Вже 20 років кафедра випускає магістрів з фінансової та актуарної (страхової) математики. За ці роки підготовлено і впроваджено більш ніж 40 нових курсів, серед яких «Основи фінансової математики», «Математичні моделі теорії ризику», «Актуарна математика», «Математична економіка». За допомогою викладачів КНУ та експертів ЄС нові програми з фінансової і актуарної математики, математичної економіки та прикладної статистики були впроваджені в Ужгородському, Львівському, Волинському, Чернівецькому, Дніпропетровському, Одеському, Ніжинському університетах та ряді інших вищих навчальних закладів України.
В 2009 році на базі кафедри створено новий структурний підрозділ Київського національного університету – науковий та навчальний Центр підготовки актуаріїв та фінансових аналітиків (за підтримки проекту TEMPUS). Метою центру є підготовка і перепідготовка українських актуаріїв та фінансових аналітиків відповідно до міжнародних стандартів з використанням досвіду європейських країн. Навчальний процес у центрі забезпечують викладачі кафедри. Науковий керівник центру – Мішура Ю.С., директор – Борисенко О.Д. На кафедрі відкрито нову магістерську програму «Актуарна та фінансова математика»
За останні роки викладачі кафедри створили і видали такі підручники та посібники для нових спеціальностей.
На базі кафедри теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики видається науковий журнал «Theory of Probability and Mathematical Statistics», що виходить двічі на рік починаючи з 1970 року. Від заснування і упродовж 41 року відповідальним редактором журналу був академік НАН України А.В.Скороход. З 2011 по 2020 рік редколегію очолював академік НАН України В.С.Королюк, з 2020 року головним редактором є професор Ю.С.Мішура, відповідальним секретарем – доцент К.В. Ральченко, членом редколегії – професор Р.Є. Майборода. Журнал видає Американське математичне товариство. У журналі публікуються оригінальні статті з різних питань теорії ймовірностей, теорії випадкових процесів та полів, математичної статистики та її застосувань. Це видання розраховане на спеціалістів з теорії ймовірностей, викладачів, науковців, які займаються застосуваннями статистичних та теоретико-ймовірнісних методів, а також аспірантів та студентів старших курсів. Журнал включено до науково-метричних баз Scopus та WoS. Сайти журналу: сайт AMS та сайт КНУ.
У 2014 році було засновано новий міжнародний науковий журнал «Modern Stochastics: Theory and Applications», співзасновниками і співвидавцями якого є Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Вільнюський університет (Литва), відповідальними співредакторами журналу є професори К.Кубіліус (Литва) та Ю.С.Мішура, до складу редакційної колегії входять співробітники кафедри Р.Є.Майборода та К.В. Ральченко. Журнал випускається у друкованому та електронному (open-access) форматах литовським видавництвом VTeХ, чотири рази на рік, перший номер вийшов у червні 2014 р. Журнал публікує оригінальні статті з широкого спектру сучасної стохастики та її застосувань у прикладних областях, що охоплює теорію ймовірностей, математичну статистику, теорію випадкових процесів та полів, стохастичний аналіз та стохастичні диференціальні рівняння, стохастичні аспекти фрактального аналізу, стохастичну геометрію, фінансову та актуарну математику, стохастичну оптимізацію та управління, а також застосування стохастичних моделей до економіки, фізики, біології та ін. Журнал включено до науково-метричних баз Scopus та WoS. Сайт журналу.
Багато років кафедра видавала єдиний в Україні науково-популярний математичний журнал для школярів та студентів «У світі математики». Журнал розповідає про новітні відкриття та досягнення в математиці, інформує читачів про проблеми, які ще чекають свого розв’язання, публікує для майбутніх абітурієнтів задачі зі вступних іспитів, повідомляє про математичні олімпіади різних рівнів та задачі, які на них пропонувались. Журнал також має цікаву шахову сторінку та багато матеріалів розважального характеру (математичні ігри, головоломки, ребуси, математичні казки та оповідання).
При кафедрі працює науково-дослідна група в такому складі.
Сахно Людмила Михайлівна – доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник. Автор більше ніж 60 наукових праць. Викладає курс «Статистика випадкових процесів». Основні наукові інтереси: асимптотичні методи в теорії випадкових процесів та полів та їх застосування в статистиці, граничні теореми для функціоналів від випадкових процесів та полів із сильною залежністю, спектральний аналіз випадкових процесів та полів, дослідження випадкових полів, пов’язаних із диференціальними рівняннями з частинними похідними з випадковими початковими умовами, дослідження процесів із випадковою заміною часу.
Шкляр Сергій Володимирович – доктор фізико-математичних наук. Є автором або співавтором 2 монографій («Моделі регресії з похибками вимірювання та їх застосування до оцінювання радіаційних ризиків» та «Fractional Brownian motion: approximation and projections»), близько 50 наукових статей. Викладає спеціальний курс «Часові ряди». Нагороджений грамотою НАН України за цикл праць «Теорія і практичні застосування статистичного оцінювання в моделях з похибками, стрибковими та дробово-броунівськими компонентами». Основні наукові інтереси: регресійний аналіз, моделі з похибками в змінних, їхнє застосування в радіоепідеміології та при статистичній обробці зображень.
Тривалий час на кафедрі працювали такі викладачі та наукові співробітники.
Козаченко Юрій Васильович (1940 – 2020) – доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, почесний доктор Ужгородського національного універ-ситету, заслужений діяч науки та техніки України, лауреат премії ім. М.М. Крилова Президії НАН України, ордену «За заслуги» ІІІ ступеня. У 1988-2003 рр. був завідуючим кафедрою. Під його керівництвом було захищено 42 кандидатських та 7 докторських дисертацій. Автор понад 300 наукових праць, серед них 8 монографій, одну з яких було перекладено англійською мовою та видано Американським математичним товариством. Член редколегії п’яти наукових журналів, заступник головного редактора наукового журналу "Теорія ймовірностей та математична статистика", редактор журналу "Вісник Київського університету. Серія: фізико-математичні науки". Викладав основні та спеціальні курси: «Теорія ймовірностей та математична статистика», «Узагальнений аналіз Фур’є», «Моделювання випадкових процесів», «Моделювання випадкових процесів в просторах Орліча», «Вейвлет аналіз» та інші. Основні наукові інтереси: випадкові процеси в просторах Орліча, моделювання та статистика випадкових процесів, теорія вейвлет розкладів випадкових процесів.
Карташов Микола Валентинович (1952 – 2018) – доктор фізико-математичних наук, професор. Викладав нормативні та спеціальні курси: “Теорія ймовірностей”, “Математична статистика”, “Додаткові розділи теорії ймовірностей”, “Процеси Маркова в актуарній математиці”, “Сильно стійкі ланцюги Маркова” та інші. Автор 26 навчально-методичних посібників, у тому числі 3 підручників з теорії ймовірностей та математичної статистики з грифом Міносвіти України. Своїми науковими результатами зробив значний внесок в теорію стійкості та ергодичності стохастичних процесів марковського типу та її застосування, неоднорідно збурених процесів Маркова, неоднорідних моделей теорії ризику. Опублікував більше 125 наукових праць, в тому числі монографію “Strong Stable Markov Chains”, VSP-Utrecht/TBiMC-Kiev, 1996. Підготував 10 кандидатів наук.
Моклячук Михайло Павлович – доктор фізико-математичних наук, професор кафедри теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лауреат державної премії України, академік Академії наук вищої школи України. М.П.Моклячук – спеціаліст в галузі статистики стохастичних процесів та випадкових полів. Розробив і читає лекції з нормативних курсів: «Теорія ймовірностей і математична статистика», «Теорія вибору і прийняття рішень», «Негладкий аналіз та оптимізація», «Дослідження операцій» та інші. Сфера наукових інтересів: статистика стохастичних процесів та випадкових полів; мінімаксні методи оцінювання функціоналів від стохастичних процесів та полів. Автор понад 200 публікацій, у тому числі підручника, 7 монографій та 7 навчальних посібників. Під його керівництвом захищено 7 кандидатських дисертацій. Включений до редакційних колегій журналів «Statistics, Optimization and Information Computing», «Current Index to Statistics», «Stochastic Modeling and Applications», «Теорія ймовірностей та математичної статистика». Член Американського математичного товариства, Інституту математичної статистики (США). Нагороди, відзнаки: Премія імені Тараса Шевченка Київського університету (1999), нагрудний знак «Відмінник освіти України» (2004), знак «За наукові та освітні досягнення» (2019), Державна премія України в галузі освіти (2012).
Шевченко Георгій Михайлович – Шевченко Георгій Михайлович – доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат премії НАН України 2008 року для молодих учених, премії Президента України для молодих учених (2013 р.), одержувач гранту Президента України (2010 р., 2013 р.). Автор понад 60 наукових праць, серед яких 1 монографія, та понад 30 навчально-методичних робіт, у тому числі 6 навчальних посібників. Викладав основні та спеціальні курси: «Теорія ймовірностей», «Математична статистика», «Фінансовий аналіз», «Фінансова математика фондового ринку», «Основи теорії фінансів» та інші. Основні наукові інтереси: стохастичний аналіз, стохастичні диференціальні рівняння, процеси з довгою пам’яттю, фінансова математика.
Зінченко Надія Мусіївна - доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник, спеціаліст в галузі випадкових процесів і полів з незалежними приростами, граничних теорем, теорії ризику та актуарної математики, автор понад 50 наукових праць та двох навчальних посібників. Зінченко Н.М. викладала спеціальні курси з теорії ризику, граничних теорем в теорії випадкових процесів, актуарної математики та була адміністратором проектів TEMPUS-TACIS.
Пономаренко Олександр Іванович – кандидат фізико-математичних наук, доцент. Автор більше 150 наукових і методичних праць, 19 підручників та навчальних посібників. Викладав основні та спеціальні курси: «Дослідження операцій», «Математична економіка», «Економетрика», «Спектральна теорія випадкових функцій», «Фінансовий аналіз». Основні наукові інтереси: загальний стохастичний аналіз, спектральна теорія випадкових функцій, системний аналіз та його застосування в економіці та соціології.
Рагуліна Олена Юріївна - кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник, автор 1 монографії та близько 25 наукових статей у провідних міжнародних та українських фахових виданнях, учасник понад 25 міжнародних наукових конференцій. Проводить спільні наукові дослідження з провідними вченими Німеччини й Литви. Основні наукові інтереси: актуарна та фінансова математика (зокрема, задачі теорії ризику, дослідження властивостей класів розподілів випадкових величин та їх застосування в задачах актуарної та фінансової математики), ризик-менеджмент, статистика.
Василик Ольга Іванівна – доктор фізико-математичних наук, доцент. В 2001 році за цикл робіт з дослідження властивостей $\varphi$-субгауссових випадкових процесів нагороджена грамотою Національної академії наук України для молодих вчених. Лауреат премії імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка 2007 року. Автор понад 80 наукових і навчально-методичних праць. В КНУ ім. Тараса Шевченка викладала основні та спеціальні курси «Дискретна математика та комбінаторний аналіз», «Актуарна математика», «Вибіркові обстеження», «Фінансовий аналіз», «$\varphi$-субгауссові випадкові процеси», «Математичні моделі у страхуванні». Основні наукові інтереси: дослідження властивостей та моделювання випадкових процесів з класів $V(\varphi, \psi)$, зокрема процесів $\varphi$-субгауссового узагальненого дробового броунівського руху, застосування випадкових процесів з класів $V(\varphi, \psi)$ в актуарній та фінансовій математиці, теорія і методи вибіркових обстежень.